Підготовка до мобілізації та служба в ЗСУ
🪖

Підготовка до мобілізації та служба в ЗСУ

Ці матеріали виникли як рефлексія на часті запитання від знайомих про службу і розраховані на цивільних, що вже думають про мобілізацію, але вагаються через невизначеність або нерозуміння армійських процесів.

Все написано на основі мого суб’єктивного досвіду добровільної мобілізації й служби в сухопутних військах ЗСУ та досвіді побратимів. Сподіваюсь, дана інформація допоможе комусь зробити правильний вибір і долучитися до лав Сил оборони.

💡
Якщо бажаєте щось додати, зробити уточнення, поставити запитання чи просто підписатися — ласкаво прошу в мій Twitter.

Зміст

  1. Мотивація
  2. Напрямки діяльності у війську
  3. Вибір підрозділу
  4. Що варто зробити в очікуванні мобілізації
  5. Мобілізаційна бюрократія
  6. Курс молодого бійця
  7. Перші дні служби
  8. Грошове забезпечення
  9. Відпустки
  10. Переведення в інший підрозділ

Частина 1. Мотивація

image

Наразі вже всім має бути очевидно, що війна надовго і служити будуть якщо не всі, то більшість. Добровольці, що пішли воювати на початку повномасштабного вторгнення або воюють ще з часів АТО/ООС швидко закінчуються (хтось гине, хтось отримує поранення, а хтось просто не може більше вивозити ці пекельні борошна).

Все гостріше відчувається необхідність проведення довготривалих ротацій, щоб захисники мали можливість нарешті відпочити – для цього війську необхідні свіжі кадри й резерви. Панове цивільні, Сили оборони дали вам безцінний час на підготовку до мобілізації – сподіваюсь, ви використали його максимально ефективно. Якщо ні – саме час почати готуватися, а я спробую вам в цьому допомогти.

На жаль, більшість порад з даного циклу вже не будуть актуальними, якщо ви читатимете їх по дорозі в навчальний центр, сидячи в бусику воєнкома, де раптово опинились одного осіннього вечора. Тож не зволікайте, готуйтеся і долучайтеся до війська вже зараз. Тут ви познайомитесь з купою чудових людей, отримаєте унікальний досвід, а головне, коли ваші діти запитають у вас, що ви робили в найважливіший період в історії України – зможете з гордістю відповісти: “захищав свою країну”.

Частина 2. Напрямки діяльності у війську

image

Всупереч поширеній думці, далеко не всі військовослужбовці цілодобово сидять в окопах чи штурмують посадки. Насправді більша частина ЗСУ – це тилові служби: матеріально-технічне забезпечення, діловоди, логісти, водії, IT тощо.

Спектр робіт в армії дуже широкий, тож у вас є можливість завчасно обрати діяльність у війську. Не варто недооцінювати важливість ваших цивільних навичок і професій: знання базової англійської чи вміння розгорнути Старлінк вже сильно виділить вас із натовпу, а впевнені користувачі ПК, водії габаритного транспорту, чи вправні кухарі у війську на вагу золота, не кажучи вже про інженерів, айтівців та бухгалтерів. Патронатні й пресслужби з радістю заберуть до себе фотографів, копірайтерів, кореспондентів та HR-ів, а штаби відкриті для аналітиків та юристів. Психологів вже чекають у відділах морально-психологічного забезпечення (МПЗ), а механіки можуть лагодити техніку в рембатах.

Для айтівців та інженерів існує навіть можливість працювати в теплих київських офісах чи з дому (так-так, ніяких казарм і окопів). Звісно, senior developer не буде отримувати в армії ринкову зарплатню, проте тут можна “ввійти в айті” та займатись дійсно цікавими проєктами у різних сферах: розробка, кібербезпека, OSINT, аналітика, big data, тестування, проєктний менеджмент, адміністрування та інше.

У інженерів та embedded-розробників взагалі є величезні можливості для реалізації: можна створювати дрони, роботизовані системи та інші елементи сучасного ОПК, отримуючи унікальний досвід. До речі, в Ізраїлі багато айтівців починають свою кар’єру саме в армії, а потім створюють стартапи й заробляють великі гроші, just sayin’ 😉

Окремо варто сказати про медиків: маючи медичну освіту (в тому числі середню), ви легко потрапите до будь-якої медслужби, навіть якщо у вас нема практичного досвіду.

Якщо ж вам хочеться екшену і ви вирішили мобілізуватись на бойову посаду – тут теж є великий простір для вибору з різним ступенем наближення до “нуля”: артилеристи, мінометники, зв’язківці, медична служба, танкісти, оператори БПЛА, піхота, сапери тощо.

Без бойового досвіду ви скоріш за все почнете свій бойовий шлях звичайним стрільцем, проте достатньо лише проявити трохи ініціативи, щоб вас відправили на навчання за цікавою вам спеціалізацією. Будь-який притомний командир нижньої ланки зацікавлений в тому, щоб кожен його боєць був на своєму місці та ефективно виконував роботу, адже від цього залежить в тому числі й командирське життя.

Наприклад, прийшовши в армію я почав постійно казати ротному що хочу стати медиком – в результати, мене спочатку поставили стрільцем-санітаром, а потім зробили бойовим медиком взводу.

Пам’ятайте: ви служитимете не на “срочці”, а в бойовому підрозділі де всі зацікавлені в вашій ефективності. Тож не бійтеся проявляти ініціативу та показувати свої вміння – тоді ви обов’язково отримаєте бажану посаду.

Частина 3. Вибір підрозділу

image

Звісно, можна просто прийти у військкомат, мобілізуватися і сортувальний капелюх розподілить вас у випадкове місце. Така стратегія має право на життя, але я рекомендую відповідально поставитись до вибору місця служби, адже перевестись в інший підрозділ зараз дуже важко.

Почніть з перегляду вакансій на LobbyX, там завжди великий вибір як бойових, так і небойових посад. В них на сайті є зручні фільтри за родами військ і спеціальностями й навіть окремий дайджест для айтівців.

Слідкуйте за соціальними мережами та сторінками різних підрозділів – там часто з’являються повідомлення про набір добровольців. Наприклад, Вовки да Вінчі, Магура та cпецпідрозділ KRAKEN часто повідомляють про це у своїх соціальних мережах, а 3-тя Штурмова має цілу вебсторінку з вакансіями.

Нарешті, просто запитайте у знайомих: наразі майже у всіх є рідні, друзі чи товариші що пішли на війну і скоріш за все хтось з них має відкриту вакансію чи може дати пораду та рекомендацію. Знайшли щось цікаве? Почитайте про підрозділ, його бойовий шлях та традиції. Обов’язково пошукайте людей, що там служать і порозпитуйте їх про плюси й мінуси – для цього ідеально підходить Twitter, адже там зібралося величезне військове й волонтерське ком’юніті.

Якщо все сподобалося – не зволікайте і відгукуйтесь на вакансію. Підходити до цього варто як до пошуку цивільної роботи, тобто не лінуйтеся робити нормальне CV та повноцінно розписуйте про себе й свою мотивацію в мотиваційному листі. В хороші підрозділи й охочих багато.

Не засмучуйтесь, якщо жодна з наявних вакансій вам не підійшла: наразі в ЗСУ є кадровий голод, тож ви можете напряму написати в підрозділ, який вас зацікавив (через соцмережі, контактний e-mail або форму зворотного зв’язку) й з високою ймовірністю вам дадуть відповідь.

До речі, мобілізаційна форма батальйону “Вовки да Вінчі” завжди відкрита 😉

Якщо вашою кандидатурою зацікавились, вас скоріш за все покличуть на співбесіду (очно або онлайн). В деяких місцях вам також необхідно буде пройти поліграф. Після успішного проходження співбесіди вам зроблять відношення (рекомендаційний лист) та допоможуть з мобілізацією.

Іноді виникає вибір між старими й новоствореними підрозділами. Обидва варіанти мають свої плюси та мінуси: старі бригади часто мають гірше забезпечення, радянську техніку і напевно вже залучені до бойових дій, а їх особовий склад є злагодженим й досвідченим.

В новостворених бригадах ймовірно буде краще забезпечення, західна техніка, ширший вибір вільних посад та більше часу на навчання, проте служби працюватимуть абияк, а більшість особового складу – такі ж зелені новобранці, як і ви.

До того ж новостворені бригади можуть довго очікувати доукомплектації, сидячи на ППД чи охороняючи західні/північні кордони, що деструктивно впливає на вмотивованість особового складу й призводить до армійських "затягів" та алкоголізму серед особового складу.

Що краще – вирішувати вам, для себе я б завжди обрав досвідчений підрозділ з бойовим офіцерським та сержантським складом.

Частина 4. Що варто зробити в очікуванні мобілізації

image

1. Купіть комфортні речі

Цей пункт не є обов’язковим, адже ЗСУ забезпечує всим необхідним. Не треба завчасно купувати спорядження, краще дочекатись видачі речового майна і відштовхуватись від отриманого.

Я знаю людей, що перед мобілізацією купили собі спорядження ціною з квартиру в Києві й потім половина була втрачена при переїздах, а інша половина лежала без діла. Якщо що – завжди зможете отримати речі поштою — на щастя, Нова Пошта працює навіть у прифронтових містах.

Які речі дійсно варто купити заздалегідь, не шкодуючи на них грошей:

  • трекінгові носки (4 пари)
  • труси (4 штуки)
  • комплект термобілизни (на Мілітарному є чудові статті про вибір термухи та інших рівнів системи ECWCS)
  • килимок для сидіння типу “піддупник” (вам часто доведеться сидіти на холодному)
  • каримат типу “гармошка”
  • активні навушники (для полігонів вистачить й бюджетного варіанту, бережіть слух!)
  • налобний ліхтарик
  • спорк (ложковилка)
  • рушник з мікрофібри

Потім, коли вже потрапите в підрозділ, зможете докупити речі за необхідності. В першу чергу це:

  • аптечка (якщо видали китайську)
  • зручний рюкзак
  • якісний спальник
  • плитоноска з легкими плитами
  • комплект військової форми
  • хороша лопата

Загалом Збройні сили видають задовільні, а за деякими пунктами навіть хороші речі, та маючи зайві гроші можна збільшувати свій рівень комфорту майже до нескінченності. Чи варто це робити – вирішувати вам.

Чого точно НЕ варто купляти: зброю й обвіс до неї, тепловізори, пристрої нічного бачення, дрони та інші специфічні штуки, якими ви навряд вмієте користуватися. Найімовірніше, ваш модний ПНБ або валятиметься без діла, або зламається і піде на смітник.

2. Займіться спортом

Одні з найпопулярніших слів в ЗСУ – “протрузія” і “грижа”. Незалежно від місця служби, вам ймовірно доведеться часто підіймати та носити важкі речі: цинки з БК, снаряди, побратимів, ваше спорядження тощо. Тож обов’язково підготуйте спину.

Не потрібно 24/7 тягати залізо в залі, адже стати великим не є вашою ціллю (пожалійте побратимів, які будуть вас витягати в разі чого). На мою думку, найкраще для підготовки підійдуть функціональні тренування та кардіо + гіперекстензія чи станова.

Почніть бігати та робити берпі, витривалість вам точно не нашкодить.

Як не дивно, в армії дуже важко змусити себе щось робити, тож спробуйте привчити себе до щоденної руханки та зробіть її звичкою.

А от кидати палити не рекомендую: ви скоро потрапите в максимально дискомфортне середовище, тож навіщо навантажувати себе додатковим стресом?

3. Вчіться

Армія навчить вас всього необхідного (здебільшого на практиці), проте не гайте часу і починайте вчитися вже зараз:

  • Навчіться водити автівку з механічною коробкою передач і здайте на права (якщо дозволяє час) – наявність автівки чи хоча б вміння її водити сильно полегшить вашу службу, повірте. Особливо при переїздах.
image
  • Навчіться готувати їжу, хоча б найпростіші страви – на сухпаях ви довго не проживете.
  • Дізнайтеся про структуру ЗСУ, типи та чисельність підрозділів, види зброї, військові звання.
  • Сходіть на курси з домедичної допомоги, наприклад до Солом'янських Котиків, Госпітальєрів, Всеукраїнської Ради Реанімації, МотоХелп, Тактична медицина Північ тощо. Закріпіть вивчене читанням протоколів з тактичної медицини від CoTCCC на сайті Deployed Medicine.
  • Якщо є зайві гроші – запишіться в школу операторів БПЛА, наприклад Дронаріум або Крук. Це не дозволить вам одразу мобілізуватися дронщиком, проте дасть корисне вміння і допоможе за бажанням розвиватись в цьому напрямку вже на бойових.
  • Почитайте загальновійськову літературу, наприклад “Підручник рейнджера” чи “Тактика легкої піхоти для дій малих груп” (не обов’язково читати повністю, хоча б перегляньте).
  • Підпишіться на тематичні ресурси та канали: PSD Info, Мілітарний, Американський піхотинець, Хлопці з Лісу тощо. Дивіться їх відео та читайте статті.
  • Починайте вливатися у військову та волонтерську спільноту, спілкуйтеся з дотичними до армії людьми – завжди буде кому поставити питання та в кого попросити поради.

Чого НЕ варто робити: ходити на курси стрільби, вишколи по тактиці чи CQB за всі гроші світу. Це марна витрата коштів, а стріляти вас в будь-якому разі навчать в ЗСУ.

4. Закрийте гештальти

  • Постарайтесь завершити всі свої цивільні справи, щоб не відриватися на них під час служби.
  • Пролікуйте хронічні хвороби та зуби, наскільки це можливо: потрапити до стоматолога в ЗСУ може бути проблематично.
  • Складіть заповіт та передайте близьким всі свої явки та паролі, адже на війні буває всяке.
  • Придбайте SIM-карти кількох операторів, це збільшить доступне вам покриття мобільного інтернету.
  • Вакцинуйтеся від дифтерії, правця, кашлюку, кору, гепатиту, грипу та ковіду.
  • Зробіть скан-копії всіх документів.
💡
Дані поради не варто розглядати як привід для відтермінування мобілізації, а радше як спосіб з користю витратити час шукаючи підрозділ чи очікуючи на відношення.

Частина 5. Мобілізаційна бюрократія

image

Отже, ви успішно пройшли співбесіду й отримали “відношення” – рекомендаційний лист від підрозділу. Саме час йти у військкомат.

Візьміть з собою наступний пакет документів і їх копії:

  • паспорт
  • ІПН
  • довідку про місце реєстрації
  • документ про вищу освіту (якщо є)
  • відношення
  • 3 фотографії 3х4 см на матовому папері
  • довідка про несудимість (для контрактників)

Коли прийдете у військкомат – не забудьте сказати, що ви доброволець і маєте відношення: таких зазвичай пропускають без черги й ставляться відповідно. Важливо: не віддавайте комісару оригінал відношення, воно знадобиться вам в майбутньому!

У ТЦК у вас буде кілька опцій:

  • служба по мобілізації: для людей віком від 27 до 60 років або від 18 до 60 років для тих, хто проходив строкову військову службу чи військову кафедру.
  • служба за контрактом: для людей віком від 18 до 60 років.

Різниці між цими двома видами служби майже немає: контрактники НЕ можуть звільнитися по догляду за трьома і більше дітьми, по догляду за чоловіком/дружиною з інвалідністю та якщо один із батьків (своїх чи дружини/чоловіка) є особою з інвалідністю I чи II групи.

Крім цього, контрактники мають право на “підйомні” – одноразову виплату за перший контракт в розмірі однієї зарплати (приблизно 20 000 грн), а також можуть отримати іпотеку під 3% за програмою єОселя, в той час як мобілізованим доступна лише іпотека під 7%.

Є нюанс: служба за мобілізацією завжди триває до кінця особливого періоду, а контракти бувають до кінця особливого періоду або на 3 (мінімум) роки. Зазвичай воєнкоми намагаються напарити саме контракт на 3 роки й морозяться, коли їх питають про інші типи контракту.

Рекомендую твердо стояти на своєму і вимагати контракт до кінця особливого періоду, адже ви навряд бажаєте опинитись в ситуації, коли війна вже закінчилася, а вас і далі тримають в армії. До речі, навіть якщо ваш трирічний контракт завершиться швидше ніж війна – ніхто вас не демобілізує, всі контракти автоматично продовжуються до кінця воєнного стану.

Далі треба пройти ВЛК (військово-лікарську комісію). Це відбувається прямо у ТЦК або у прив’язаній до нього лікарні, де вам необхідно буде пройтися чіткою послідовністю кабінетів, а також здати аналізи й зробити флюорографію.

Одразу запитайте, чи приймає комісія аналізи з приватних клінік, адже по направленню вам скоріш за все доведеться відсидіти велику чергу в поліклініці разом з бабусями та дідусями. Загалом ВЛК проходиться швидко, якщо звісно не плануєте отримувати обмежну придатність чи непридатність: можете просто казати кожному лікарю, що з вами все добре (серйозні проблеми зі здоров’ям приховувати не варто!).

Затримка може бути лише якщо якогось ключового лікаря немає на місці або при здачі аналізів в поліклініці. Якщо ж вас дійсно щось турбує і ви про це скажете – є вірогідність, що вас відправлять на додаткові обстеження.

Після отримання висновку про придатність вам випишуть військовий квиток і видадуть припис, згідно з яким ви повинні будете в визначену дату прибути до військової частини (в/ч) або до місця проходження курсу молодого бійця (КМБ), своїм ходом чи автобусом від ТЦК. Зазвичай воєнкоми з розумінням ставляться до добровольців і дають певну кількість днів на збір речей та інші цивільні справи – у мене напряму запитали, коли я буду готовий і дали 5 днів на підготовку.

Раніше ТЦК могли одразу направити вас у військову частину, що виписала відношення. На жаль, наразі ТЦК зобов’язані спочатку відправити новобранця в один з навчальних центрів (НЦ) для проходження КМБ і лише після цього він потрапляє до місця проходження служби.

Тому перед вами може постати проблема: річ у тім, що відношення є документом рекомендаційного характеру, через що бувають ситуації коли після проходження КМБ співробітники навчальних центрів розподіляють новобранців у військові частини без врахування відношень. Тобто теоретично ви можете опинитись зовсім не там, де планували.

💡
Найпростіший спосіб уникнути цього – мобілізація через дружній вашій військовій частині військкомат (якщо такий існує), що проігнорує директиву про КМБ і мобілізує вас одразу в підрозділ. Такий ТЦК може знаходитись в іншому місті чи навіть іншій області, але це не є проблемою: ви не зобов’язані мобілізуватися саме через той ТЦК, до якого приписані. Більшість популярних підрозділів (наприклад, 3 ОШБ) саме так до себе і мобілізують, але це можливо лише за умови підписання контракту.

Якщо ж мобілізація через дружній ТЦК не є можливою, доведеться їхати на КМБ. Старайтесь постійно тримати зв’язок з представниками вашого підрозділу, щоб про вас не забули й змогли вчасно повпливати на ситуацію у випадку, якщо вас захочуть відправити в іншу частину.

Також, в НЦ варто постійно нагадувати про наявне у вас відношення і за можливості відмовлятися від пропозицій отримати якусь військову спеціальність. На жаль, це не дасть вам стовідсоткових гарантій, проте значно підвищить ваші шанси потрапити в бажане місце.

Частина 6. Курс молодого бійця

image

В разі, якщо не вийшло потрапити одразу у військову частину, ТЦК направить вас до навчального центру (НЦ) для проходження курсу молодого бійця (КМБ). Триває КМБ від 30 днів і проходитиме на одному з українських полігонів (славнозвісна Десна, Старичі, Яворів тощо) або на одній з іноземних військових баз.

Якщо є можливість, рекомендую напрошуватися саме за кордон (скажіть, що знаєте англійську – часто цього буває достатньо): не скажу, що іноземні інструктори навчають краще за українських (ні), але в Європі зазвичай краща матеріальна база і більші можливості для настрілу. Також є вірогідність, що вам видадуть хороші речі зі складів НАТО. Наприклад, в Британії видавали ВСЕ, тобто можна було взагалі більше нічого не докупати, а навчання було вкрай якісним.

Загалом, якість навчання дуже відрізняється в різних країнах, але головне залишається сталим: в Європі вам не доведеться переживати через повітряні тривоги. Ну і побачите на власні очі славнозвісні стандарти НАТО.

У навчальний центр беріть з собою мінімум речей: військовий квиток, паспорт, копії документів, відношення, засоби гігієни (так зване “мильно-рильне”), вологі серветки, репелент, запас цигарок та запальничок (якщо палите), білизну, шкарпетки, піддупник.

Захопіть з собою базові ліки: парацетамол, лоперамід, атоксил, антигістамінні тощо. В армії ви майже гарантовано захворієте й отруїтесь.

Рекомендую також взяти за звичку підписувати все своє майно.

На полігоні ви скоріш за все будете жити в наметі десь в лісі, з мінімальним рівнем комфорту і зможете нарешті кайфонути від армійського побуту. Тут в пригоді стануть ваші туристичні навички, а побутові інваліди зможуть повчитися жити життя у старших товаришів.

Вивчати ви будете базові речі, такі як вогнева підготовка, тактична медицина, інженерно-саперна справа, робота у складі відділення (“біжу-крию”) тощо.

Після проходження базової військової підготовки (БЗВП) ви отримаєте так званий “сотий ВОС” – військово-облікову спеціальність стрільця (адже всі військовослужбовці в першу чергу є стрільцями).

Далі вас можуть відправити на додаткові навчання по спеціалізації (наприклад, у 205 НЦ на бойового медика), а можуть і не відправити – тоді курс молодого бійця вважається завершеним.

Якщо маєте відношення і плануєте після КМБ потрапити в якийсь конкретний підрозділ, краще за можливості відмовлятися від отримання спеціалізації – більше шансів, що ваше відношення візьмуть до уваги й не розподілять у випадкове місце.

По хорошому, після закінчення КМБ вас мають відправити у в/ч згідно з вашим відношенням. На жаль, часто навчальні центри починають ставити палки в колеса, адже відношення має рекомендаційний характер. В такому випадку старайтеся твердо стояти на своєму та обов’язково зв’яжіться з представниками вашого підрозділу й просіть їх повпливати на ситуацію або навіть приїхати за вами до НЦ.

Якщо ж ви не маєте відношення або не вийшло розв'язати питання з навчальним центром, далі може бути кілька сценаріїв: або НЦ самостійно розподілить новобранців у військові частини згідно з потребами, або до НЦ приїдуть “покупці” – представники різних в/ч, що будуть проводити співбесіди й набирати до себе.

У другому випадку ви можете самостійно обрати, до кого з покупців бажаєте потрапити, проте якщо будете відмовлятись від кожного – зрештою вас розподілять по залишковому принципу. Дуже не раджу до цього доводити.

Після розподілення ви нарешті поїдете до військової частини.

Частина 7. Перші дні служби

image

На цьому етапи вас відправлять у військову частину, в якій ви надалі проходитимете службу.

По прибуттю, ваша перша зупинка – “стройова”, адміністративна служба в/ч, що займається оформленням особового складу та іншими бюрократичними процедурами. Тут вам зроблять рапорт про заступ на посаду, пропечатають військовий квиток, за потреби видадуть форму №5 (довідку про знаходження на службі) та оформлять зарплатну банківську карту (ПриватБанк або Ощадбанк), на яку надалі ви будете отримувати всі грошові виплати.

Після завершення всіх бюрократичних процедур ви потрапите в підпорядкування до вашого безпосереднього командира, отримаєте майно та зброю, складете військову присягу Українському народові й, нарешті, станете повноправним військовослужбовцем Збройних сил України – вітаю!

Стосовно отримання майна: якщо вам запропонують взяти форму чи взуття на кілька розмірів більші ніж треба, аргументуючи це тим, що можна буде поміняти, як тільки з’явиться ваш розмір – ніколи на це не погоджуйтесь, інакше будете ходити незрозуміло в чому до кінця служби.

Далі, в залежності від поточних задач підрозділу, ви або проходитимете злагодження разом з побратимами десь на полігоні, або одразу відправитесь в зону бойових дій виконувати безпосередні обов’язки. Якщо ж підрозділ новостворений, вас можуть навіть відправити за кордон на додаткове КМБ/злагодження.

Подальша служба, ваші обов’язки та задачі будуть відрізнятися в залежності від підрозділу і посади, але певні моменти завжди залишаються сталими: в ЗСУ вам належить жити й працювати у великому і дуже різноманітному колективі, не дарма кажуть, що армія – зріз суспільства.

Фактично, ви будете знаходитись в окремій екосистемі зі своїми правилами та звичаями. Тож спробуйте перебороти стрес і не замикатися у собі, якомога більше спілкуйтеся з побратимами та переймайте їх бойовий та життєвий досвід. І, будь ласка, забудьте про снобізм.

Частина 8. Грошове забезпечення

image

Під час служби вам кожного місяця буде нараховуватись зарплата (мінімум 20 130 грн для сухопутки + незначні надбавки за звання, посаду й вислугу) та додаткова винагорода (премія). Розмір премії сильно відрізняється в залежності від виконуваних задач і виплачується в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань (тобто розраховується подобово).

Якщо спростити:

  • 100 000 грн премії виплачують тим, хто виконує бойове розпорядження (БР) безпосередньо в зоні бойових дій (ЗБД), лікується після поранення, знаходиться в полоні або рахується безвісти зниклими
  • 50 000 грн отримують штабісти та командування в/ч, що виконує бойове розпорядження в ЗБД
  • 30 000 грн отримують підрозділи оперативного резерву, сапери поза ЗБД, ППО об’єктів критичної інфраструктури, тиловики, що забезпечують діючі в ЗБД підрозділи та деякі інші
  • Від 15 000 до 30 000 грн (в залежності від кваліфікації) платять інструкторам в НЦ.

Додатково можна раз на рік отримати “оздоровчі” – виплату в розмірі однієї зарплати (для цього треба подати рапорт), а також “підйомні” — виплату в розмірі однієї зарплати за перший підписаний контракт.

Також військовому належить одноразова виплата у випадку отримання інвалідності при виконанні службових обов’язків (1 073 600 грн за І групу, 805 200 грн за ІІ групу, 671 000 грн за ІІІ групу) та при інвалідності в результаті нещасного випадку на службі (322 080 грн за І групу, 241 560 грн за ІІ групу, 187 880 грн за ІІІ групу).

А у випадку загибелі військовослужбовця, його сім’я отримає 15 000 000 грн + 100 000 грн преміальних. Дана сума розподіляється порівну на всіх отримувачів: батьків, чоловіка/дружину, неповнолітніх дітей, утриманців.

Загалом, в ЗСУ стабільно виплачується все належне грошове забезпечення. В деяких підрозділах іноді виникають проблеми з преміями чи оздоровчими, проте це завжди результат непрофесійності на місці й швидко вирішується розмовою особистого характеру о/с з начфіном.

Частина 9. Відпустки

image

Військові мають право на відпустку в розмірі 30 днів на рік + 10 днів за сімейними обставинами (у випадку укладення шлюбу, смерті чи тяжкого стану здоров’я рідних тощо) зі збереженням грошового забезпечення та без врахування часу на дорогу (не більше 2 діб в один кінець).

За кожен місяць з початку служби військовому нараховується 2.5 дня відпустки, тобто її не можна взяти на самому початку служби. На щастя, ця норма часто ігнорується і більшість моїх знайомих змогли витратити всі 30 днів відпустки, не прослуживши на той момент повний рік. Можна отримати додаткові дні відпустки за донацію крові або її компонентів, для цього треба додати довідку про донацію до рапорту на відпустку.

Відпустку можна брати частинами, при чому за один раз можна взяти не більше 15 днів без врахування дороги. Невикористані дні відпустки будуть компенсовані в грошовому еквіваленті після демобілізації. Раніше, зі згоди командира невикористану відпустку за минулий рік можна було догуляти в першому кварталі наступного, але, нажаль, цю норму нещодавно прибрали і тепер цього робити не можна.

Для отримання відпустки військовослужбовцю необхідно погодити це з командиром і написати рапорт, при чому одночасно у відпустку може піти не більше 30% особового складу певної категорії.

Під час написання рапорту ви маєте зазначити адресу, за якою будете проходити відпустку, а по прибутті та відбутті відмітитись в місцевому ТЦК. Там вам пропечатають відпускний лист, який потім треба буде здати в стройову.

По факту, вам треба просто прийти в ТЦК на початку і в кінці відпустки, а проводити її можна де завгодно. Від зазначеної адреси також залежить, скільки днів вам дадуть на дорогу.

До речі, будучи елітою української нації, військовослужбовці мають унікальну можливість виїхати у відпустку за кордон. Для цього треба отримати дозвіл командира в/ч, але зазвичай це не є проблемою.

В разі проведення відпустки за кордоном ви, крім відпускного квитка, отримаєте ще витяг з наказу про вибування у відпустку, який треба буде пред’явити при перетині кордону разом з відпускним, військовим квитком і закордонним паспортом.

Перед виїздом за кордон треба відмітитись в найближчому до кордону відділі ВСП, але я ще жодного разу не бачив, щоб хтось це робив.

Важливо: якщо раптом ви захворіли, перебуваючи у відпустці – не повторюйте моїх помилок, йдіть в найближчу поліклініку й отримуйте довідку про хворобу.

Потім цю довідку треба буде завірити в ТЦК і після одужання ваша відпустка продовжиться на кількість днів, витрачених на хворобу.

Частина 10. Переведення в інший підрозділ

image

Що робити, якщо ви все ж не змогли потрапити туди, куди хотіли або потрапили та зрозуміли, що за красивою картинкою ховаються неадекватне командування й армійські затяги?

До повномасштабки переведення в іншу в/ч не було аж настільки великою проблемою: ви просто приносили відношення від нового підрозділу в стройову і ваша в/ч сама готувала документи на переведення.

Зараз в 99% випадків таке не працює, адже бригади не бажають втрачати особовий склад та займатись бюрократичними процедурами. Тепер для переведення ваша нова в/ч повинна подати запит в генштаб, там його розглянуть і в разі позитивного рішення надішлють наказ про переведення на вашу стару в/ч.

Це доволі складний і довготривалий процес (в моєму випадку, переведення тривало 3.5 місяці) тож ви маєте дійсно показати свою цінність, щоб хтось став цим займатись. Особливо проблематичні переведення в інший армійський корпус, не кажучи вже про іншу структуру сил оборони (наприклад, з НГУ в ЗСУ).

Майте на увазі, що з наказом генштабу ні ви, ні ваша стара в/ч скоріш за все вже нічого вдіяти не зможете (оскаржити чи відмінити наказ можливо, але проблематично — бригаді простіше вас відпустити): бували випадки, коли люди подавались на переведення, з часом забували про це, спокійно собі служили далі, а потім раптом приходив наказ і їм доводилось їхати в нове місце. Тож, якщо вирішили переводитись – добре обдумайте ваш вибір і не просіть робити наказ, якщо не впевнені.

Додатково можливі переведення через проходження Q-курсу в ССО або співбесіди в ГУР. Наприклад, якщо ви подали заявку на проходження Q-курсу і її схвалили, на вашу частину прийде наказ про направлення вас до місця проведення. В разі успішного проходження курсу, ССО швидко переведуть вас до себе, якщо ж не пройшли – повернетесь до старої в/ч.

Перед відбуттям у нову в/ч вам доведеться пройти пекельну процедуру збирання підписів в обхідний лист, для цього необхідно здати всі видані підрозділом речі крім одягу та взуття (якщо в/ч не практикує передачу інвентарного майна разом з переведеним, що наразі є рідкістю) і пройтись по всім службам вашої в/ч: фінансова, речова, продовольча, стройова, РАО тощо. Там вам також видадуть фінансовий, речовий та продовольчий та РАО атестати, які треба буде відвезти в нову в/ч. В ідеалі, служби знаходитимуться поруч одна від одної, але це далеко не завжди так: мені довелося заїхати в кілька різних областей, щоб нарешті завершити цей квест.

Після заповнення обхідного вам пропечатають військовий квиток і видадуть припис на переміщення, з яким ви вже спокійно зможете відбути до вашого нового місця служби.

Перш ніж замислюватися про переведення, варто прийняти для себе, що армія – не курорт і не дитячий табір. Можливо, те, що не сподобалось вам на старому місці насправді є нормою і на новому місці буде так само. Також варто розглянути варіанти внутрішніх переміщень по бригаді, адже це набагато простіше – можливо, вам просто треба змінити роту чи перейти в іншу службу.

Якщо ж ви твердо вирішили переводитись в іншу в/ч – обов’язково поспілкуйтеся з людьми звідти й порозпитуйте, чи дійсно там краще, щоб потім не шкодувати.

В будь-якому разі, бажаю вам знайти підрозділ вашої мрії й служити з топовими людьми, принаймні у мене це вийшло ❤️

image